18 січня 2018 року
Плазмотерапія вже понад 30 років використовується в медицині: травматології, косметології, стоматології та загальній хірургії. Однак ефективність процедури значною мірою залежить від якості отриманої плазми, концентрації тромбоцитів і збереження їхніх біологічних властивостей.
Ця стаття є нашою інтелектуальною власністю та доступна для ознайомлення на умовах оплати грошової винагороди в розмірі еквівалента 10 доларів США. Контроль оплати ми покладаємо на вашу совість, за аналогією з європейськими принципами, коли, наприклад, людина сумлінно оплачує зібрану нею полуницю на чужому полі.
Реквізити для оплати в Україні:
UA299358710000067321000114698 (ФОП Вервейко В.І.)
Для інших країн:
4149500019820029 (Vitalii Verveiko)
PAYPAL: cross-fm2@mail.ru
Основне завдання плазмотерапії — отримати з крові пацієнта аутологічну плазму, збагачену тромбоцитами (у них містяться фактори росту), а потім ввести цю плазму в проблемні зони — так звані ділянки-мішені.
Для цього за допомогою голки-катетера здійснюється забір крові з ліктьової вени пацієнта у спеціальну стерильну вакуумну пробірку, що містить антикоагулянт (цитрат натрію, гепарин натрію).
Наповнену кров'ю пробірку кілька разів перевертають, щоб змішати кров з антикоагулянтом, і поміщають у центрифугу для відокремлення плазми від еритроцитів шляхом центрифугування. Отриману плазму вводять пацієнту ін'єкційним способом. Якщо коротко, то все саме так.
Найголовніше завдання — отримати дійсно багату на тромбоцити плазму. Причому ці тромбоцити повинні бути «здоровими», неушкодженими.
У чому проблема методики «Плазмоліфтинг»?
На теренах СНД активно просувається методика плазмотерапії «Плазмоліфтинг», запропонована російськими колегами. Нічого нового автори не винайшли, окрім власної методики виготовлення розділового гелю, запатентованої у 2012 році.
Принцип полягає в різній щільності клітин крові та гелю, а отже, у різній швидкості їх осідання та певній послідовності розташування фракцій у пробірці після центрифугування. Чим вища щільність фракції, тим швидше ця фракція осідатиме на дно пробірки під час центрифугування.
Наприклад, щільність еритроцитів найвища (1,100 г/мл), тому еритроцити осядуть першими. Потім осядуть лейкоцити, їхня щільність становить 1,062–1,082 г/мл.
Гель повинен зайняти положення над еритроцитами та лейкоцитами, а над гелем мають розташуватися тромбоцити зі щільністю 1,058 г/мл, а потім плазма зі щільністю 1,026.
Еритроцити та лейкоцити перебувають нижче гелю, а тромбоцити та плазма — вище гелю. Таку плазму, що містить тромбоцити, можна використовувати для плазмотерапії.
На жаль, методика «Плазмоліфтинг» містить грубі помилки, яких автори не врахували або пропустили з певних причин, можливо, зробивши це навмисно.
У своєму патенті на винахід спеціального розділового гелю автори методики помилково зазначають щільність тромбоцитів 1,030. Це значення застосовне до плазми крові без формених елементів, але аж ніяк не до окремо взятих тромбоцитів.
Фактична щільність тромбоцитів
Згідно з офіційною публікацією Європейського комітету з переливання крові, значення щільності тромбоцитів становить 1,058. Нижче наведено таблицю та посилання на документ.
Точно такі самі значення ми можемо побачити в підручнику «Трансфузіологія» (Жибурт Є. Б., 2002 рік).
Розділовий гель і втрата тромбоцитів
Згідно з патентом RU 2 494 788 C1, автори Плазмоліфтингу створили розділовий гель зі щільністю 1,050 г/мл. Щільність тромбоцитів (1,058) вища за щільність гелю, тому в пробірках «Плазмоліфтинг» відцентрова сила опустить їх нижче гелю. Отже, плазма для ін'єкцій буде збіднена тромбоцитами.
Через кілька місяців автори зареєстрували новий патент RU2543324C2, у якому вже повідомляють, що щільність їхнього гелю перебуває в діапазоні 1,050–1,060 г/мл.
Склад гелю у другому патенті абсолютно ідентичний першому патенту, тому виникає багато запитань: чому спочатку заявили одне значення, а потім інше? Створюється враження, що умови завдання підганяли під результат.
Але хай там як, фактичний результат від цього не стає кращим. Навіть якщо припустити, що щільність гелю становить рівно 1,060, через невелику різницю між щільністю гелю та тромбоцитів останні все одно прагнутимуть зануритися в гель, і частина з них потрапить у гелеву пастку. У результаті плазма збідніє на тромбоцити.
Щільність гелю: 1,050–1,060 г/мл.
Щільність тромбоцитів: 1,058 г/мл.
Зважаючи на те, що нижня межа заявленого діапазону щільності гелю нижча за значення щільності тромбоцитів (1,050 < 1,058), можна бути більш ніж упевненим: тромбоцити однозначно «потонуть» у гелі.
Саме тому так багато відгуків про вищу ефективність класичної плазмотерапії з використанням цитратних пробірок.
Принцип розділового гелю був відомий раніше
До речі, сам принцип розділення плазми та осаду за допомогою розділового гелю був відомий задовго до російського патенту.
Як приклад можна навести роботу «Isolation of Human Platelets (Thrombocytes)» (2002 рік), автором якої є John M. Graham — професор Школи біомолекулярних наук Ліверпульського університету імені Джона Мурса.
Однак у своїй роботі професор пропонує використовувати розділовий гель (бар'єр) зі щільністю 1,063, яка вища за щільність тромбоцитів і не дозволить їм зануритися в цей гель, залишивши їх «плавати» у плазмі.
Такий підхід, безумовно, можна вважати правильним.
Виходить, російські колеги запозичили ідею у попередніх розробників, але не змогли її реалізувати. Можливо, це пов'язано з недостатнім обсягом інформації про щільність компонентів крові. Я і сам витратив кілька днів на пошуки цих даних.
А можливо, автори Плазмоліфтингу просто не до кінця усвідомили, що щільність плазми крові — це не те саме, що щільність тромбоцитів. Або свідомо надали недостовірну інформацію.
Причина вже не така важлива. Головне, що помилку методики виявлено.
Три субпопуляції тромбоцитів
На завершення теми щільності тромбоцитів хочу зазначити, що 1,058 — це середня величина.
Існує ще одне дослідження кафедри біохімії Школи медицини Університету Вірджинії, 1992 рік. Згідно з цим дослідженням, у крові людини залежно від щільності розрізняють три субпопуляції тромбоцитів:
- Низької щільності (1,040 < d < 1,065 г/мл) — 24% від загального об'єму.
- Проміжної щільності (1,065 < d < 1,070 г/мл) — 47% від загального об'єму.
- Високої щільності (1,070 < d < 1,080 г/мл) — 29% від загального об'єму.
Понад 76% тромбоцитів мають щільність вище 1,065!
Усі ці тромбоцити під дією відцентрової сили центрифуги з легкістю зануряться в гель і пройдуть крізь нього, помахавши плазмі на прощання.
Ось посилання на це дослідження:
Дослідження щільнісних субпопуляцій тромбоцитів — PubMed
Висока відцентрова сила — ще один недолік
Наступний недолік методики Плазмоліфтинг полягає в обов'язковій необхідності використовувати велику відцентрову силу (835–1400 g) для центрифугування. Інакше еритроцити з лейкоцитами просто не зможуть пройти крізь гель.
Про це написано в описі методики Плазмоліфтинг. Якщо у вас є пробірки Плазмоліфтинг, можете провести експеримент: відцентрифугуйте кров на обертах у 4–6 разів нижчих, ніж зазвичай, — ваші еритроцити залишаться над гелем і частково зануряться в нього.
Така велика відцентрова сила, необхідна для методики Плазмоліфтинг, неминуче пошкоджує тромбоцити, а також занурює їх в еритроцитарну та гелеву пастки. Про це згадує професор John M. Graham у вищезгаданій роботі.
У результаті плазма буде збідненою.
Основні висновки
Підсумовуючи обговорення методики Плазмоліфтинг, виділю основні тези:
- Автори Плазмоліфтингу працювали з помилковими вихідними даними: фактична щільність тромбоцитів становить 1,058, а не 1,030, як вони заявили.
- У зв'язку з цим щільність гелю в пробірках Плазмоліфтинг обрано неправильно.
- Тромбоцити, що містять фактори росту, занурюються в гель, у результаті чого плазма збіднюється, а ефект від ін'єкцій значно знижується.
- Гель — це зло! Неможливо досягти ідеального розділення фракцій крові за допомогою лише одного гелю! Щільність тромбоцитів і щільність найлегших лейкоцитів приблизно однакова. За показником щільності їх можна вважати однією фракцією.
SUPERPLASMA — альтернативна методика
Усі ці недоліки виключені в авторській методиці SUPERPLASMA. У Суперплазмі значно більше факторів росту, тромбоцити не пошкоджені, а їхня концентрація істотно вища, ніж у пробірках Плазмоліфтинг.
Детально ознайомитися з методикою Super Plasma можна за цим ПОСИЛАННЯМ.
Пробірки для Superplasma можна замовити ТУТ.
Рерайтинг, повне або часткове копіювання цієї статті заборонені!
