Вебінар про PRF, APRF, iPRF — Професор Чукрун

Добрий вечір, дорогі колеги!

Перш за все, хочу подякувати компанії «ПлюсСкайБай» за надання мені можливості провести цей вебінар.

Як ви знаєте, зараз у Ніцці (Франція) опівночі, але для мене велике задоволення поділитися з вами моїм науковим і клінічним досвідом. І в цьому вебінарі ми поговоримо про PRF — плазму, багату на фібрин.

Фактори росту використовуються у повсякденній практиці хірургічної стоматології. Однак, якщо ми хочемо поліпшити наші клінічні результати, ми повинні використовувати правильні засоби та правильні методики.

Для досягнення наших цілей нам необхідні клітини, гормони, білки та фактори росту. За допомогою них ми досягаємо хорошого загоєння. Але головна мета, якої ми намагаємося досягти, — новий ангіогенез.

Зазвичай ми використовуємо техніку тромбоцитарного концентрату, коли шляхом центрифугування досягаємо збільшення кількості тромбоцитів. Такою була початкова концепція отримання регенеративних продуктів.

На сьогодні ми маємо три типи протоколів:

• PRP — плазма, багата на тромбоцити; використовуються антикоагулянти.
• PRGF — плазма, багата на фактори росту; використовуються антикоагулянти.
• PRF — фібрин, багатий на тромбоцити; антикоагулянти не використовуються.

У чому різниця між ними? Використовувати антикоагулянти чи ні? Чому слід уникати використання антикоагулянтів? До речі, обов’язково прочитайте, як правильно вибрати пробірки тут.

Ми повинні повернутися до механізмів гемостазу. Коли є пошкодження, ми отримуємо кров’яний згусток і фібриновий згусток. Цей фібриновий згусток виділяє фактори росту з тромбоцитів і лейкоцитів. Завдяки цьому відбувається утворення нових судин і стимуляція клітин, що призводить до загоєння рани. Тромбоцити здатні секретувати фактори росту тільки після згортання крові. Саме тому для отримання згустку необхідно уникати використання антикоагулянтів.

У цьому полягає концепція PRF, яку я описав на початку 2000-х років.

«Можливості PRF у трансплантології та імплантології», журнал імплантології, 2001 рік.

Існує можливість отримання фізіологічного згортання при використанні біологічних продуктів. Після завершення центрифугування ми маємо PRF — кров’яний згусток плюс фактори росту. Фактори росту є білками, вони стимулюють клітинну диференціацію, ріст і проліферацію. Вони взаємодіють із клітиною через специфічні рецептори на поверхні клітини. Фактори росту відіграють домінуючу роль у загоєнні рани. Існує близько 150 різних факторів росту:

• BMP — кісткові морфогенетичні білки
• FGF — фактор росту фібробластів
• PDGF — тромбоцит-похідний фактор росту
• IGF — інсуліноподібний фактор росту
• TGF — трансформуючий фактор росту
• VEGF — судинний ендотеліальний фактор росту тощо.

Кожен із цих факторів має специфічну дію. Наприклад, ми хочемо зрозуміти, чому виникає остеонекроз щелепи при використанні бісфосфонатів. Як нам відомо, бісфосфонати змінюють метаболізм кістки, але найважливіше те, що при їх використанні критично зменшується секреція фактора росту, який відповідає за кератинізацію, — KGF. Цей фактор відповідає за загоєння слизової оболонки та її кератинізацію.

Саме тому після видалення зуба у цієї групи пацієнтів ми спостерігаємо дуже повільне загоєння та кератинізацію слизової. Ненормальне загоєння ділянки видалення згодом призводить до інфікування кістки та остеонекрозу.

То який протокол нам використовувати?

Ми знаємо, що існують PRP, PRG і PRF. Якщо ми візьмемо кров від одного й того самого донора у три пробірки (PRP, PRG і PRF), то в кожній пробірці буде однакова кількість тромбоцитів. Відмінність між ними виникає внаслідок обробки. При отриманні PRF ми не використовуємо обробку. Чому? Тому що ми поміщаємо кров у пробірку і чекаємо, поки вона фізіологічно згорнеться. Нам не потрібні жодні додаткові засоби. У цьому випадку відтворюваність буде вищою.

Тип згортання впливає на структуру фібрину, а структура фібрину визначає його біологічні властивості. Якщо нам потрібен фібрин, то він має бути отриманий фізіологічним способом. Результат загоєння залежить від структури фібрину, товщини волокон, кількості утворених мереж, пористості та проникності. Саме тому так важливо отримати природний фібриновий згусток.

Ми також можемо порівнювати ці продукти за кількістю лейкоцитів у них:

• PRP — від 0 до 50%
• PRG — 0%
• PRF — 50%

Але головна властивість тромбоцитарного концентрату полягає в тому, як і протягом якого часу він виділяє фактори росту:

• PRP — миттєво
• PRG — невідомо
• PRF — дуже повільне виділення факторів росту, приблизно 7 днів і навіть більше.

Чому ця властивість така важлива?

Фібрин є носієм цих факторів. Фібрин із PRF виділяє їх повільно та постійно.

З досліджень ми знаємо, яким чином ці фактори можуть бути ефективними. Нам необхідне стабільне, постійне та повільне виділення факторів росту для досягнення хорошої васкуляризації. Ми можемо порівняти цю концепцію з біологічними процесами. Наприклад, якщо нам потрібно впоратися з дуже тяжкою інфекцією, що ми будемо робити? Нам потрібне повільне внутрішньовенне введення антибіотиків. Ефективність повільного внутрішньовенного введення антибіотиків визначається постійною концентрацією.

Або простий приклад крапельного зрошення. Його суть полягає в подачі невеликих доз води, але постійно. Саме тому крапельне зрошення вважається одним із найкращих методів. Крапля за краплею — ось суть іригації.

Повернемося до концепції PRF. Як ми знаємо, забір крові повинен здійснюватися швидко, оскільки при повільному заборі, крапля за краплею, кров встигне коагулювати, і ми не зможемо відокремити фібрин від еритроцитарної маси. Після забору крові необхідно негайно розпочати центрифугування, оскільки ми працюємо без антикоагулянтів. Якщо забір крові буде повільним, ми отримаємо згусток поганої якості.

Єдина причина невдачі — нехтування часом. Нам необхідно забезпечити баланс пробірок у центрифузі протягом усього процесу. Баланс — дуже важливий фактор. У результаті ми отримуємо натуральний PRF без домішок еритроцитів. PRF знаходиться посередині, між бідною на білки плазмою та еритроцитарною масою. Ми можемо взяти цей фібриновий згусток, покласти його на марлю та використати спеціальний бокс, щоб повільно й безперервно розплющити його та отримати мембрану.

Цю мембрану ми можемо використовувати в різних клінічних ситуаціях. Якщо потрібно розділити її на маленькі шматочки, це можна зробити, на відміну від цілісного згустку. Її можна змішувати з біоматеріалом або навіть прошивати швом.

Це дуже просто. Ми дістаємо PRF із пробірки, відрізаємо еритроцитарну масу та поміщаємо згусток у бокс. Потім беремо піддон і під тиском отримуємо зручну для використання мембрану. Мембрана завжди матиме певну товщину. Це результат через кілька хвилин. Після цього мембрану дуже легко обробляти. Ми можемо скласти її вдвічі та помістити під мембрану Шнайдера в синусі. Для роботи з мембраною можна використовувати шпатель.

Ми також можемо накривати мембраною біоматеріал. На дні залишається трохи рідини, яка утворюється зі згустку. Її основна властивість полягає в тому, що вона містить плазму та адгезивні білки: фібронектин і вітронектин. Ми можемо отримати перфоровану мембрану, поклавши її на марлю та зробивши надрізи, як показано на відео. На серветці робимо надрізи скальпелем. Отворів можна зробити стільки, скільки потрібно.

Потім повертаємо все назад у бокс. Мембрану можна зберігати в боксі протягом кількох годин, тому важливо повертати її туди. Після цього її можна розміщувати на поверхні рани, наприклад, при негайній імплантації, коли потрібно закрити всю ділянку фібрином. Перфорована мембрана допомагає закріпити її на формувачах або пінах. Ми знаємо, що відшарування клаптя призводить до резорбції кістки. Щоб запобігти цьому, ми використовуємо мембрану PRF.

У результаті ми досягаємо збільшення продукції лужної фосфатази, яка зменшує та зупиняє резорбцію кістки. Ми також можемо захистити ділянку з’єднання імплантата з абатментом, формувачем або заглушкою. Для зручності роботи з мембраною використовуємо шпатель. Ви бачите, наскільки легко працювати з мембраною PRF.

Ми можемо зробити з фібрину наповнювач для збереження кістки після видалення, змішавши кістковий матеріал із плазмою під пресом. Ми поміщаємо згустки в ці циліндри, у ці пробірки, і вставляємо спеціальний прес. Не можна натискати занадто сильно, але водночас не можна виконувати недостатнє ущільнення.

Це відео надане нашим другом, доктором Полаччі.

Ми кладемо PRF у білі циліндри, після чого можемо ущільнювати їх. Зупиняємося на рівні білого циліндра. Рівень преса має бути встановлений правильно. Перший згусток легко укладається, а згодом ми отримуємо такі пробки, якими легко закривати лунки. Чим більше таких пробок ми помістимо в лунку, тим краще. Для ущільнення фібринових пробок потрібно використовувати марлю, а не металевий інструмент. Щоразу ми злегка ущільнюємо матеріал марлевою серветкою.

Потім накладаємо напрямні шви, щоб згустки не випали.

Як ми починали?

Ми почали у 2000 році в моїй клініці. Ми лікували літню жінку з тяжкою інфекцією ноги. Вона відчувала жахливий біль. Я почав використовувати PRF не для того, щоб зменшити біль, а щоб запустити нову васкуляризацію в цій ділянці. Ось що ми отримали через 10 днів. На поверхні з’явилася велика кількість судин. А коли з’являються судини, відбувається загоєння. У цьому полягає концепція — сприяння росту судин.

Наступний випадок — повна ампутація пальців ноги через цукровий діабет. Після операції у пацієнта виникла інфекція, і ми лікували його за допомогою PRF. Метою цього лікування була лише васкуляризація. Через тиждень ми отримали загоєння. Тут показані результати через 7 і 30 днів.

На сьогодні існує величезна кількість публікацій про PRF. Ми маємо достатньо підтверджень його використання не лише в стоматології, а й в ортопедії та естетичній медицині. Однак, якщо ви запитаєте мене, чи завжди працює тромбоцитарний концентрат, я відповім — ні! У медицині навіть найкращі матеріали не допоможуть, якщо використовувати неправильні методи та протоколи. Для кожного протоколу є свої клінічні показання.

Наприклад, перед вами PRF, отриманий за правильною методикою. Якщо ми нехтуємо протоколом забору крові або центрифугування, отримаємо згусток поганої якості. Тому завжди потрібно застосовувати відповідні протоколи. Ми також повинні використовувати різні протоколи в різних клінічних ситуаціях. Наприклад, PRF обов’язково потрібно укладати під мембрану Шнайдера, щоб ангіогенез відбувався з боку слизової оболонки, оскільки мембрана Шнайдера є слизовою. Ми завжди повинні дотримуватися протоколу.

Наприклад, тут мембрани PRF складені навпіл. Таким чином ми отримуємо 4 шари. Якщо покласти 2 згустки, складені навпіл, то під мембраною Шнайдера отримаємо 4 шари. У клінічній практиці ми знаємо, що відшарування клаптя призводить до резорбції кістки. Коли ми відкидаємо клапоть, потрібно захистити ділянку втручання, щоб уникнути резорбції кістки. Концепція PRF полягає в тому, що PRF є тканинним матриксом і носієм факторів росту.

Якщо ми маємо дефіцит тканини, можемо додати сюди фібриновий згусток. Цей фібрин буде найкращим матриксом для організму, щоб сформувати нову тканину. Ці тканини залишатимуться стабільними навіть через два роки. Концепція PRF полягає в доставці фібринового матриксу до місця призначення. Після видалення зуба ми можемо заповнити лунку біоматеріалом і закрити її фібрином. Не обов’язково досягати загоєння первинним натягом.

Чому? Тому що таке положення слизової є фізіологічним. Якщо ми поважаємо біологію, потрібно залишити слизову в її фізіологічному положенні. На місці фібринового матриксу утвориться нова слизова.

У цьому випадку було видалено кілька зубів, а також імплантат. Стоматолог вирішив використати спрямовану тканинну регенерацію з мембраною Gore-Tex. Проблема полягає в тому, що іноді утворюються ділянки некрозу, і в цьому випадку первинного загоєння досягти неможливо. Мембрану необхідно видалити. Але ми знаємо, що тут допоможе фібрин. Ми закриємо ділянку кількома шарами фібрину та залишимо її загоюватися.

Чому фібрин кращий у цій ситуації? Тому що він природного походження. На відміну від колагенової мембрани або біоматеріалу, фібрин можна залишити відкритим. Через 10 днів ми бачимо, як судини проникли у фібрин і сформувалася нова слизова. Через 8 тижнів на місці фібринового згустку утворюється нова слизова.

Якщо ви хочете перевірити якість тканини, можна взяти невеликий її фрагмент для гістологічного дослідження. Але, звичайно, потрібно переконатися, що трансплантат у безпеці та з ним усе гаразд. Тут імплантолог встановив 4 імплантати. Якщо порівняти слизову справа, фібринового походження, зі слизовою зліва, ми побачимо, що вона має нормальну структуру, але ще незріла, молода.

Чи можемо ми використовувати PRF для закриття коренів як сполучнотканинний трансплантат?

Коли ми стикаємося з рецесією, можемо використовувати PRF як матрикс, але протокол отримання фібрину має бути дотриманий. Фібрин повинен залишатися зовні неприкритим. Ми хочемо отримати приріст тканини — у цьому полягає суть матриксу. Подивіться, як клапоть мігрує вгору, на місце, де був фібрин. У результаті ми отримуємо добре кератинізовану тканину.

При несприятливому біотипі ясен, особливо тонкому, ми можемо використовувати PRF як сполучнотканинний трансплантат. Після відшарування клаптя та застосування тетрацикліну ми укладаємо кілька шарів фібрину. У цьому протоколі PRF також залишається відкритим і розташовується перед зубами. Через день ми бачимо появу нових судин у ділянці фібрину. Якщо нам вдається досягти дуже швидкої васкуляризації, ми отримуємо тканину дуже хорошої якості.

Тут ви бачите кератинізовану тканину через кілька місяців. У цьому полягає концепція фібринового тканинного матриксу. Якщо ми хочемо залишити цей матрикс відкритим, нічого страшного, адже фібриновий згусток природного походження. Існує кілька досліджень, що порівнюють PRF зі сполучнотканинним трансплантатом. Вони отримали ті самі результати, що й ми в нашій клініці. Ми можемо використовувати фібрин у випадках, коли забираємо клапоть із піднебіння.

Ми знаємо, що це болісно і загоєння не завжди відбувається швидко. Ми підшиваємо фібрин і отримуємо швидке загоєння в цій ділянці.

Як використовувати PRF для збереження лунки після видалення зуба?

Як я вже казав, потрібно помістити якомога більше PRF у лунку, але залишити ясна в їхньому фізіологічному положенні та не стягувати краї лунки. Ми накладаємо шви лише для того, щоб утримати фібрин у лунці, після чого отримуємо чудове загоєння. Достатньо накласти лише напрямні шви. Після видалення ми часто використовуємо остеопластичні матеріали та колагенові мембрани, але, на мою думку, найкраще використовувати лише фібриновий згусток.

Ми кладемо фібриновий згусток у ділянку видалення, а потім накриваємо клаптем. Подивіться, скільки кістки утворилося через три місяці. Але важливіше не те, скільки кістки ми маємо, а її якість. Якість цієї кістки така сама, як у натуральної кістки. Це повністю натуральна кістка. Потім ми можемо встановлювати імплантати в цю життєздатну кістку. Звичайно, імплантати добре інтегруватимуться в таку кістку.

PRF при синус-ліфтингу

Ми можемо використовувати PRF і при синус-ліфтингу. Як я вже говорив, ми складаємо мембрану PRF удвічі та поміщаємо її під мембрану Шнайдера. Але також можемо використовувати PRF для закриття сформованого вікна — дефекту, що залишився на латеральній стінці. Сьогодні ми знаємо, що PRF можна використовувати замість колагенової мембрани. Є публікації щодо цієї методики.

Ми не виявили різниці між використанням PRF і колагенової мембрани для закриття вікна при відкритому синус-ліфтингу з латеральним доступом. PRF також можна використовувати для закриття перфорацій мембрани Шнайдера. Фібрин миттєво приклеюється до слизової оболонки та має дуже хороші адгезивні властивості. При перфораціях ми закриваємо їх фібрином, проводимо носоротову пробу та продовжуємо операцію, заповнюючи пазуху остеопластичним матеріалом.

Тут ви бачите, як відновлюється мембрана, хоча проба залишається позитивною. Фібрин також можна використовувати як біоматеріал.

На сьогодні є кілька статей про використання PRF при латеральній і гребеневій техніках синус-ліфтингу. При латеральній техніці спочатку встановлюють імплантати, а потім пазуху заповнюють фібрином. Через 6 місяців відзначається повна регенерація кістки пазухи, тому фібрин є одним із найкращих матеріалів, які ми можемо використовувати при синус-ліфтингу. Сьогодні існує багато публікацій про використання PRF як єдиного матеріалу для заповнення пазухи.

Я використовував цю техніку кілька років тому та спостерігав за клінічним випадком протягом 9 років. Ця кістка дуже стабільна, оскільки має природне походження. При перфорації ми закриваємо її за допомогою PRF, встановлюємо імплантати та заповнюємо синус згустком PRF. Це жива кістка, і через 6 років вона залишається стабільною.

На сьогодні є також кілька публікацій, остання з яких у журналі черепно-лицевої хірургії, про застосування PRF як єдиного матеріалу для заповнення пазухи.

Однак ми займаємося медициною та хірургією, і найважливіше — не матеріал. Навіть якщо ви використовуєте найкращі матеріали, але ваші протоколи неправильні, ви не досягнете хорошого результату. У медицині надзвичайно важливо визначити показання. Показання залежать від піднебінно-щічної відстані та типу пазухи. Якщо цей проміжок невеликий, я можу гарантувати вам 100% результат. Якщо пазуха середнього розміру, потрібно уважно оцінювати ситуацію. При широкому типі пазухи слід уникати використання протоколу PRF.

Коли простір невеликий, ми можемо заповнити його фібрином, і результат буде фантастичним. При вузькому типі пазухи ми отримуємо кістку, тому що в малому просторі легко досягти її утворення. При широкому типі пазухи я прошу забути про цю методику, оскільки ви не отримаєте потрібного результату. У цьому випадку потрібно використовувати лише остеопластичний матеріал для аугментації.

PRF при негайному навантаженні імплантата

Ми можемо використовувати PRF і при негайному навантаженні імплантата. Коли ви проводите видалення та встановлення імплантата й використовуєте остеопластичний матеріал, завжди виникає питання: як ушити рану? У цьому випадку можна використовувати фібрин, оскільки він є дуже хорошим тканинним матриксом. Потім встановлюються тимчасові коронки. Через тиждень ми отримуємо дуже хороше загоєння. Якщо зняти тимчасові коронки, можна побачити нову слизову. У цьому полягає концепція тканинного матриксу.

Через місяць отримуємо чудовий естетичний результат. Дуже простий протокол.

Наукові докази

Сьогодні ми можемо говорити про наукові докази.

Нам потрібні судини, оскільки формування кістки залежить від кількості судин. Якщо підсумувати наші знання, ми отримаємо наступне. Коли ми вносимо остеопластичний матеріал, нам потрібні клітини, оскільки саме вони продукують позаклітинний матрикс. Цей позаклітинний матрикс необхідний для росту судин. Якщо у нас є судини, у нас буде і кістка. Формування кістки безпосередньо залежить від утворення судин.

У чому полягає концепція PRF при утворенні кістки?

PRF проявляє активність при формуванні кістки, оскільки білки плазми, такі як фібрин і тромбоспондин, діють як попередники позаклітинного матриксу. Спочатку створюється позаклітинний матрикс, а потім відбувається його швидка васкуляризація та прискорене утворення кістки. Саме тому я рекомендую використовувати PRF, змішаний із біоматеріалом. Спочатку потрібно нарізати PRF на дрібні шматочки ножицями, а потім додати гранули остеопластичного матеріалу. Ми змішуємо гранули з фібрином.

Суміш може бути трохи сухою, але це не проблема, оскільки ми можемо додати клітинну рідину з боксу. У крайньому випадку можна використовувати фізіологічний розчин, якщо немає сироватки. У результаті ми отримуємо клейку масу із гранул, фібрину та сироватки. За цим протоколом утворюється липка маса, схожа на пластилін.

PRF активний у твердих тканинах, оскільки формує високоорганізовану сітчасту структуру фібринового матриксу, розташовану на білках позаклітинного матриксу, таких як колаген IV типу або еластин. PRF здатний індукувати васкуляризацію in vivo. Для зволоження гранул біоматеріалу нам потрібна рідина позаклітинного матриксу. Білки плазми дуже важливі для стимуляції експресії генів колагену.

Є дуже цікава стаття, присвячена порівнянню PRF-згустку та фібринової мембрани. Чи повинні ми використовувати фібриновий згусток? Ніколи. Нам потрібно використовувати мембрану, оскільки з нею ми отримуємо кращу васкуляризацію — на 100% більше.

Удосконалена методика PRF — A-PRF

Тепер я можу перейти до вдосконаленої методики PRF — A-PRF.

Чому ми можемо скористатися цією розробкою? Тому що вчені отримують нову інформацію щодо білих клітин крові. Коли ми збільшуємо кількість білих клітин, ми покращуємо результати. Моноцити є супер-клітинами в кістковій регенерації. Моноцити дуже важливі як предостеогенні сигнали для клітин-попередників. Моноцити індукують розвиток остеобластів із мезенхімальних стовбурових клітин.

Вони також містять рецептори BMP-2, отже, ми можемо отримати можливість вироблення BMP клітинами. Але для отримання активних моноцитів нам потрібні активні гранулоцити, оскільки вони відповідають за перетворення моноцитів на макрофаги. Тому необхідно без зволікання включати моноцити та гранулоцити в PRF.

Ми розробили нові пробірки. Змінили протокол і таким чином отримали на 50% більше VEGF. Оскільки ми використовуємо більше білих клітин, ми також отримуємо на 20% більше тромбоспондину. Ми отримуємо BMP-2 зі згустку безкоштовно та протягом тривалого часу, нам не потрібно його купувати. Ми маємо достатню кількість PRF з удосконаленого PRF і на 50% більше сироватки BMP-2, яку можемо змішувати з гранулами. За необхідності ми також можемо покривати поверхню імплантата.

Наукові дослідження містять дані про моноцити та макрофаги. Вони без сумніву продукують BMP-2. Ми також маємо хороший синергетичний ефект від суміші моноцитів і фібрину. Фібриноген посилює синтез кістки та судинних факторів моноцитами й макрофагами. Якщо порівняти PRF та A-PRF in vivo, то у випадку A-PRF ми отримуємо в 2,5 раза більше судин. Це досягається завдяки збільшенню кількості білих клітин. Концепція простого PRF сьогодні застаріла.

Нелогічно обходитися без білих клітин крові. Нам потрібно створювати запалення, а саме запалення стимулюватиме утворення нових судин.

Клінічне використання A-PRF

Повернемося до клінічної практики використання A-PRF.

Ми провели видалення та залишили ділянку видалення не ушитою наглухо. Чому? Тому що ми дотримуємося біологічної концепції, і цей тип загоєння є фізіологічним. Нам не потрібно намагатися досягти загоєння первинним натягом. Ви бачите рівень і якість кістки. Ми досягли повної реконструкції гребеня. При виконанні цієї методики за допомогою A-PRF ми бачимо міграцію слизової, і немає необхідності досягати первинного закриття.

Щоразу, коли ми використовуємо цю методику, ми отримуємо природне закриття рани протягом одного тижня. За цим протоколом немає необхідності використовувати остеопластичний матеріал, оскільки через три місяці кістка оточуватиме імплантат без будь-якого остеопластичного матеріалу. Ми також можемо використовувати цю концепцію при втраті вестибулярної пластинки. Заповнивши ділянку видалення A-PRF, залишаємо рану загоюватися, і бачимо, що власна кістка формується вже через 3 місяці.

За відсутності вестибулярної кістки A-PRF чудово підходить для збереження рівня кістки без біоматеріалів. Поважаючи біологію, ми залишаємо ділянку відкритою та отримуємо хороший результат. Хороші результати ми отримуємо при використанні A-PRF як сполучнотканинного трансплантата, навіть кращі, ніж при застосуванні класичних методик із використанням сполучнотканинного трансплантата.

Александр Алям із Лос-Анджелеса виконав чудову роботу за цим протоколом. Подивіться, як ми збільшили кількість кератинізованої прикріпленої ясенної тканини лише за рахунок PRF. Техніка та сама, нам не потрібно використовувати сполучнотканинні трансплантати або колагенові мембрани. Ми використовуємо лише A-PRF. Ось період загоєння та результат. При використанні PRF ми отримуємо хороший об’єм кератинізованої тканини досить просто, без болю та дуже швидко.

Александр Алям удосконалив цю концепцію для усунення рецесії всієї зубної дуги, використовуючи лише A-PRF — тунельну техніку. У цьому випадку він використав 8 мембран, і всі вони були мембранами A-PRF. Ось фінальний результат. Нам не потрібно використовувати інші продукти.

Які перспективи використання PRF?

Різні методики мають різний ступінь збагачення PRF. Питання в тому, чи потрібні нам лише тромбоцити. Ми повинні звернутися до крові, оскільки тромбоцити містять фактори росту. Нам також потрібні білі клітини. Обов’язковою умовою є наявність лейкоцитів, оскільки вони організовують васкуляризацію та остеогенез. Кров містить плазму, лейкоцити та тромбоцити. Нам потрібна кров із білими клітинами.

Саме тому ми розробили I-PRF. «I» означає ін’єкційний. У цій концепції немає добавок, немає антикоагулянтів, а PRF утворюється автоматично і, безумовно, дешевше, ніж PRP. Для васкуляризації нам потрібні білі клітини крові. Якщо порівняти I-PRF із PRP та PRGF/AFG, ми звернемо увагу на величезну кількість білих кров’яних клітин: їх у 20 разів більше, ніж у PRP, і більш ніж у 100 разів більше, ніж у PRGF/AFG. Нам потрібні моноцити, макрофаги та лімфоцити.

Подивіться, ми маємо однакову кількість тромбоцитів. Концепція I-PRF повністю змінює уявлення про PRF як концентрат крові, зокрема як концентрат тромбоцитарних клітин. Ось як виглядає I-PRF порівняно з PRP. Нам не потрібна велика кількість рідини, але потрібна рідина, що містить величезну кількість білих кров’яних клітин, оскільки саме вони сприяють ангіогенезу.

Що ми хочемо отримати за допомогою I-PRF?

Іноді нам потрібно змінити фенотип ясен. Якщо ми введемо його при тонкому біотипі, то змінимо характеристики тканини. Ви можете бачити, як через два дні збільшилася кількість судин у тканині та покращилася її васкуляризація. Цей випадок буде представлений у Парижі через місяць на науковому симпозіумі. Це ін’єкційний PRF. Ми також можемо використовувати I-PRF як стабілізуючий біоматеріал.

Стабільність гранул не така, як у кісткового блока, але ми можемо додати I-PRF до кісткового матеріалу. Подивіться, що ми отримуємо. Ми маємо такий «стейк» із біоматеріалу, який надалі використовуємо як кістковий трансплантат. Він забезпечує необхідну стабільність кісткових гранул. Також ми отримуємо хороший захист гранул, оскільки вони вбудовані у фібриновий згусток. Це дуже легко використовувати та обробляти.

Потрібно лише кілька хвилин, щоб отримати таку клейку основу, яка може оточувати кісткову тканину імплантата. Звичайно, ми накриваємо її A-PRF, а потім ушиваємо матрацними швами. Ось випадок на нижній щелепі. Ми знаємо, що слизова оболонка нижньої щелепи дуже рухлива, і тут можемо застосувати трансплантат, який є нерухомим і стабільним. Створення такої опалубки займає 1–2 хвилини. Потім накриваємо все мембранами A-PRF, як зазвичай, і ушиваємо.

Про те, як правильно приготувати PRF-згустки, читайте тут.

Дякую за увагу. Сподіваюся, лекція була корисною. Детальніше можна дізнатися на сайті. Відеоверсія вебінару про PRF: http://cross-dental.com/posts/1668894